Подарунки-емоції на 14 лютого: куди сходити з коханою людиною

Музей історії міста Києва

Я люблю музей історії Києва за те, що завжди можна відвідати кілька виставок одночасно, платні й безкоштовні, на першому поверсі є куточок кави з історією та артефактами, а також за те, що виставки часто змінюються.

Власне, якщо не хочете платити за виставку текстильного живопису Олесі Ткаченко «Переплетіння» можна подивитися картини через вікно. Але я вам цього не казала. Адже техніка валяння шерстю розкриває глибину кольору, заряджає яскравими та позитивними враженням. Триватиме вона до 11.02.2024 р.

А нову колективну виставку сучасного концептуального мистецтва «Бачити сни» взагалі не кожен зможе оцінити (до 18.02.2024 р.).

Завдяки сну зараз кожен українець, переживаючи жахіття війни, намагається зануритись у спогади свого життя до того самого моменту, коли все змінилося. Це все щасливе, що було, і що ми могли не помічати за рутиною.

Тож, сни – це чи не єдина можливість сховатися від реалій, побачити світле майбутнє країни та зануритися в мрії про нашу світлу Перемогу. Так написано в анотації. А я знаю, що якщо знайомитися з мистецтвом в галереях, музеях, дорогою на роботу чи додому, це також надійний спосіб відволіктися від стресу.

Тож я обрала другий та четвертий поверхи музею, як найцікавіші для себе.

У Києві є школа танцю імені Сержа Лифаря, зупинка громадського транспорту його імені, вулиця на Троєщині, міні-скульптура Золота Туфелька Сержа Лифаря на фасаді готелю по вул. Євгена Чикаленка, 29 (колишня Пушкінська), книга спогадів «Роки жнив» та у музею Сержа Лифаря нема власного приміщення.

Родина Лифарів мала глибоке козацьке коріння. Може тому, він був настільки відданий Україні, що заповів, а пізніше додала Ліліан Алефельд, багато матеріалів музею в Києві, якого досі нема. Тож функціонує як філія Музею історії міста Києва. Відомий танцівник завжди пишався українським походженням і підкреслював його, сумував за рідним містом.

З 07 до 11 лютого на другому поверсі можна ознайомитися з особистими речами Сержа Лифаря, історією, його малюнками, на безкоштовній виставці “Лінія танцю”. Не всім відомо, що всесвітньо відомий артист ще й працював акрилом. Тут представлені варіації з автографом митця, з якого видно зачатки художньої творчості.

Він образно мислить, відданий мистецтву, театру, але 1970 роки були для нього важким періодом, тож поїхав до Парфенону за натхненням, так був створений відомий модерністський, прогресивний балет Ікар, на який не було навіть музики, декорації ж до нього створювали Далі й Пікассо.

На четвертому поверсі виставка «Документи та долі», що присвячена пам’яті жертв Голокосту та подіям в Бабиному Яру. Вона також безкоштовна.

Вул. Б. Хмельницького, 7. Понеділок, вівторок – вихідні. Середа – неділя – 12:00-19:00. Каса працює до 18:30.

Національний музей «Київська картинна галерея»

Зараз багато виставок на тему війни, що показують інший бік емоцій, не лише біль та горе, а й світлі моменти, втрачені спогади і зображення як спогад у виставці «Зустрічі.Прощання» Юрія Денисенкова; Повна вартість квитка – 100 грн. І звісно ж, що зустріч, що прощання, супроводжуються обіймами. Тож якщо ви давно симпатизуєте комусь, в такому місці за такої атмосфери, зможете щиро пообійматися.

Вул. Терещенківська, 9, Київ, вівторок – з 11:00 до 19:00 (каса до 18:30), середа, п’ятниця, субота, неділя з 11:00 до 18:00 (каса до 17:30). Понеділок та четвер – вихідні.

Львівські пляцки

Навпроти музею історії Києва, у Львівських пляцках до 12:00 години знижка на деякі види кави. Приплюсуйте сюди ще картку Lokal. Хто був у Львові як турист, той точно має такий застосунок. Чим більше ви відвідуєте закладів, то більше нараховується бофонів, які перетворюються на гривні. Тож якщо у вас накопичилося хоча б 11-13 гривень, зможете випити лате за 20-25 гривень. Хіба це не подарунок від міста? В центрі Києва, з видовими вікнами, замріяно дивитися на сніжинки в сонячну погоду…