Фінансовий моніторинг в Україні для фізосіб: як працює і що потрібно знати

Фізичні особи — громадяни України, на відміну від компаній та приватних підприємців, не подають обов’язкових податкових декларацій. Тому за рухом їх коштів уповноважують стежити банки та інші фінансові організації. Це називається фінмоніторинг. З кожним роком до нього вносять різні законодавчі зміни, які стають дедалі жорсткішими. З цієї статті ви дізнаєтеся докладніше, як працює фінансовий моніторинг в Україні та що робити, щоб не викликати проблем при переказі грошей.

Що таке фінансовий моніторинг

Фінансовий моніторинг в Україні є сукупністю заходів для контролю фінансових операцій. Регулюється це Законом №361-IX, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про платіжні послуги», Нормативними постановами Національного банку України. Стежить за виконанням Нацбанку, Мінцифру, Мін’юсту, НКЦПФР та окремо створеної для цього Державної служби фінансового моніторингу України.

Мета фінмоніторингу:

• запобігання відмиванню грошей;
• створення прозорого руху коштів;
• запобігання фінансуванню тероризму;
• боротьба з тіньовою економікою;
• відстеження зв’язків із підсанкціонованими компаніями;
• припинення шахрайства;
• припинення нелегальних витрат грошей на купівлю зброї;
• дотримання податкового законодавства;
• виконання міжнародних вимог щодо протидії фінансовим злочинам.

Для цього банки аналізують перекази, платежі, зняття готівки та походження коштів. При підозрілих операціях можуть запитувати документи, що підтверджують, або обмежувати проведення перекладів.

Хто потрапляє під фінмоніторинг

Під фінансовий моніторинг підпадає кожен новий клієнт, який бажає відкрити картковий рахунок, взяти кредит чи покласти гроші на депозит. Для цього банк пропонує заповнити анкету, де потрібно вказати очікувані суми доходів, вид зайнятості, щомісячні витрати. Потім банк слідкує за вашими транзакціями, зіставляючи із зазначеними даними.

Під фінмоніторинг підпадають політично значущі особи та їхні родичі, щоб запобігти або виявити розкрадання державних коштів, хабарі та ін.

Якщо готівковий платіж, переказ чи внесення коштів через термінали перевищує суму 5000 грн, завжди запитуються документи (паспорт, права). Або система просить додати банківську картку для ідентифікації платника.

Правління НБУ від 20.12.2024 р. №153, яке набуло чинності у 2025 році, встановлює обов’язковий поріг у 400 000 грн, за якого завжди виконується перевірка походження коштів. Якщо переказ у валюті, то під фінмоніторинг підпадають суми, еквівалентні 400 тис. грн. Це можуть бути як міжнародні перекази, так і пересилання грошей у країні.

Фінансовий моніторинг дрібніших сум не є обов’язковим, але банки повинні звертати увагу на ризики (підозрілі дії), серед яких:

• занадто багато дрібних перекладів (висока активність);
• регулярні зарахування коштів від різних осіб на картку фізособи, не зареєстрованої як ФОП;
• операції, які не відповідають офіційним доходам;
• внесення/зняття великих сум;
• дроблення сум на багато дрібних платежів та відправлення одному й тому ж отримувачу.

З 2026 року банки додатково посилили контроль за картковими переказами. Вони можуть вимагати підтвердження походження грошей навіть на значно менші суми (іноді вже при оборотах у десятки тисяч гривень на місяць), якщо операції виглядають підозріло.

Види та порогові суми

Фінансовий моніторинг ділиться на два види: первинний та державний. Первинний проводять банки, МФО, ломбарди та інші організації, які працюють із грошима. Використовується ризик-орієнтований підхід. Відповідно до законодавства, клієнти з підтвердженими доходами можуть переводити на місяць з картки на картку інших фізосіб до 100-150 тис. грн. (точну суму встановлює сам банк на власний розсуд). Якщо клієнт не підтвердив своїх доходів (немає зазначеного місця роботи, офіційної зарплати), банк має право обмежити суму переказу до 50 000 грн/міс. Але це рішення залишається за банком.

Державний контроль здійснює Державна служба фінансового моніторингу України. На відміну від банківського, він не працює з клієнтом безпосередньо, а аналізує вже зібрану інформацію від банків та фінансових установ. Якщо операція або ланцюжок операцій викликає підозру, дані передаються до Держфінмоніторингу, який проводить аналіз та при необхідності надсилає матеріали до правоохоронних органів для розслідування. Державний моніторинг не встановлює ліміти для клієнтів безпосередньо, а більше звертає увагу на сукупність факторів (обсяги, частота, джерела коштів, зв’язок між учасниками операцій).

Як не потрапити під фінмоніторинг

Ось кілька корисних порад, як залишатися хорошим клієнтом банку та не мати проблем із фінмоніторингом:

• Чесно вказуйте під час заповнення анкети, які суми збираєтеся переказувати.
• Повідомте банку своє офіційне місце роботи та зарплату.
• Оплачуйте товари та послуги через IBAN, а не P2P-перекладами.
• При наданні послуг або торгівлі зареєструйте ФОП (тоді буде декларація, яку можна надати банку).
• Використовуйте картку ФОП для підприємницької діяльності, а не особисту.
• При великих операціях (продаж авто, квартири) заздалегідь попередьте банк про надходження великої суми (пообіцявши потім принести документи, що підтверджують).
• Майте карткові рахунки в різних банках, що збільшить можливості за обсягом переказів, оскільки поріг у 100 000 грн діє лише в рамках одного банку.

Сьогодні популярною стає криптовалюта, наприклад, USDT. Якщо різні послуги приймають її безпосередньо, то фізособа може оплачувати будь-які суми з електронного гаманця, минаючи фінмоніторинг банку або держави. Але компанії, які надають доступ до гаманця, мають свої правила для запобігання легалізації грошей, отриманих від незаконної торгівлі зброєю або інших заборонених дій.

Що робити, якщо під час фінмоніторингу заблокували транзакцію

У такій ситуації банк прямо пише, які документи потрібні для підтвердження. Найчастіше це:

• довідка про доходи (робота, податкова декларація, зарплата);
• договір та акти виконаних робіт;
• договір купівлі-продажу;
• документи про спадщину або дарування;
• договір з контрагентом або одержувачем грошей.

Іноді потрібно лише пояснення мети переказу, наприклад: оплата послуги, повернення боргу. Якщо документи є переконливими, транзакцію розблокують. Якщо ні, банк може відмовити в операції або настануть інші наслідки.

Відповідальність за порушення правила фінмоніторингу

Якщо фізична особа підпала під фінмоніторинг, то серед наслідків можливі:

• зупинення операцій;
• відмова у проведенні платежу;
• розірвання договору обслуговування рахунку.

Кошти можуть бути заморожені доти, доки не буде підтверджено їх походження. Кримінальна відповідальність настає лише за наявності складу злочину. Для цього органи правопорядку повинні довести ваш зв’язок із тероризмом, виявити ухилення від сплати податків у великих розмірах, зафіксувати факт участі у незаконних фінансових схемах.

Знаючи, як працює фінмоніторинг в Україні, можна грамотно вести свої фінансові справи. Для цього достатньо бути чесним клієнтом, повідомляти банку свій фінансовий стан, переказувати гроші лише перевіреним особам.